Вічний революціонер-безхатченко

Він був однією з найбільш легендарних і харизматичних постатей свого часу, і ота його овіяна романтикою революційно-бандитська слава залишилася й після його загибелі.

Його портрети у знаменитому образі – в береті, з бородою – висіли на стінах клубів інтернаціональної дружби і в кімнатах гуртожитків практично в кожному вузі СРСР, у тимчасових пристановищах у будівельних загонах і серед засилля зображень партійних вождів сприймалися як щось нетривіальне і щире. Об этом сообщает jhf.in.ua со ссылкой на СМИ.

Його, як державного діяча, з належними почестями приймали лідери багатьох країн світу, а закінчив він свій земний шлях у напівзруйнованій глиняній хатині в глухій в болотистій місцевості, куди його і групу його соратників загнав загін підготовлених ЦРУ болівійських “рейнджерів”.

Саме цього дня, 8 жовтня 1967 р., був схоплений славнозвісний Ернесто Че Гевара, латиноамериканський (і не лише) революціонер. До Болівії він приїхав не задля гірського туризму, а щоб влаштувати там революцію, якою просто марив. Під впливом багатьох прочитаних ще в молодості книг у нього сформувалася якась дивна мішанина з марксистських, анархістських і ще бозна яких ідей, які для світового істеблішменту були чимось на кшталт… коктейлю Молотова, власну рецептуру якого теж склав Че Гевара. До його складу входили 3/4 частини бензину і 1/4 – олії. Запалювальні суміші часто використовувалися партизанами проти будівель, легких автомобілів і живої сили противника. Рецептура коктейлю Молотова, складена Че Геварою, відзначалася простотою виготовлення і доступністю компонентів.

Такими ж жахаюче простими були й ідеї Че Гевари, які мали на меті поставити увесь світ дибки (ні більше, ні менше). Епіграфом його послання конференції в Гавані в 1966 р, на якій була створена Організація солідарності народів Азії, Африки і Латинської Америки був заклик: “Створити два, три, багато В’єтнамів – ось наш лозунг”. А далі – ще краще: “Що означає небезпека, яка загрожує одній людині або ж навіть цілому народу, що означають їхні жертви, коли йдеться про долю людства?”.

Про те, як збирався Че Гевара ощасливити людство, свідчить його діяльність на посту голови Апеляційного трибуналу на Кубі після того, як переможна революційна команда Фіделя Кастро (до якої входив і він, “camarado Che”), почала розправлятися з противниками і навіть недавніми союзниками. Всі юридичні гарантії звинуваченим були замінені “Партизанським законом”. Че Гевара особисто інструктував суддів: ” Не треба влаштовувати тяганину з судовими розглядами. Це революція і докази тут – вторинні. Ми повинні діяти згідно з нашими переконаннями. Всі вони – банда злочинців і вбивць. Крім цього, є ще й апеляційний трибунал”. Апеляційний трибунал під його революційним керівництвом не відмінив жодного з численних смертних вироків… Ернесто Че Гевара, напевно, таки виявився уважним читачем і ретельно ознайомився з практикою судочинства в СРСР 30-х років, а в деяких своїх юридичних нововведеннях міг би дати фору сумнозвісному сталінському прокурору Вишинському…

В середині 60-х для ЦРУ не було, мабуть, більшого бажання, ніж впіймати його, Че Гевару, який сновигав по всьому світу як злий дух, з’являвся то в африканському Конго, то знову виринав у більш знайомих йому країнах Латинської Америки, наче підтверджуючи тезу про те, що у революціонера не може бути батьківщини. Словом, був таким собі революційним безхатченком. І всюди його поява означала порушення спокою у вигляді стрілянини, вибухів, і, як в таких випадках ведеться, людських жертв. Кінець цій революційній вакханалії поклав сержант болівійської армії, який зголосився розстріляти Че Гевару на знак помсти за загибель у бою з революційним чи то загоном, чи бандою трьох своїх товаришів…

Для когось – полум’яний революціонер і борець за кращу долю знедоленого людства. Для когось – безжалісний терорист і вбивця багатьох людей. Але й досі іноді можна побачити його зображення на якихось міських стінах чи на футболках. І – той самий погляд, в якому – незламна рішучість і готовність йти до кінця. Ужитися разом зі світом, що сповідує респектабельність і стабільність устоїв на основі встановлених права власності й світового порядку, він не міг органічно. І боровся з усім цим методами, які прийняти отой світ не міг ніяк. Тому він і пішов з нього так рано – у віці 39 років. Пішов, але його харизма, якась диявольська за своєю сутністю, залишилася…

Ігор Дуда



Джерело статті: “https://zz.te.ua/vichnyy-revoliutsioner-bezkhatchenko/”

ТОП новости

Вход

Меню пользователя